КИРИЛІВСЬКА ЦЕРКВА

Головне, що треба памʼятати про Кирилівську церкву - тут збережені фантастичні фрески ХІІ століття, виконані місцевими майстрами. І серед них - фрагмент сюжету кінця світу в образі ангела, що згортає небо. Мурований храм монастирського комплексу звели після смерті князя Всеволода Ольговича у 1146-му, чиє імʼя при хрещенні було Кирило - звідси і присвята.

Коли вперше приїжджаєш до храму, який належить музейному заповіднику «Софія Київська», його репрезентативність і навколишня територія дуже дисонують із вагомістю серед матеріальних памʼяток княжої доби. Розташований за високим бетонним парканом, погано проглядається, до входу вздовж огорожі веде вузенька стежка з пощерблених плит, а навколо - територія психіатричної клініки. Історія такого маргінального потрактування тягнеться від візиту сюди російської імператриці Катерини ІІ. Їй не сподобались козацькі портрети часів порядкування тут Костянтина Острозького, які свідчили про славу Війська Запорізького. Каральні заходи були суворими: портрети забілили, монастир закрили, його будівлі віддали на потреби психіатричної клініки і розбудували навколо її інфраструктуру, яка функціонує досі.