КОСІВСЬКИЙ ПІТТОРЕСК

Девʼята тема лекторію "Історія архітектури України" присвячена народній деревʼяній архітектурі. Якими були її особливості в кожному регіоні, чи складно відрізнити наш карпатський піттореск, що бачимо на світлинах косівського санаторію Аполінарія та Ромуальди Тарнавських, від закопанського стилю наших сусідів на заході, якими були характерні відмінності між сакральними і світськими обʼєктами?

‍

У Косові, крім житлового корпусу санаторію з першої світлини, зберігся ще ресторанний, де господарі частували заможних гостей вегетаріанськими стравами з 1891-го року. Всередині не мали дозволу на фото, але там досі різьблені стелі, опори та галерея, що тягнеться по периметру будівлі. На нижньому поверсі - вільний простір, де розташовувалися столики. Як розповів Всеволод Поліщук, у 2013-му планувалось перевидання рецептів Ромуальди Тарнавської «Вегетаріанська кухня із Косова», що виходило у Польщі 20 разів, були й переклади англійською.

‍

Також у збірці кілька фото з локального базару та криворівнянського музею Івана Франка із гуцульськими меблями та розкішним пʼєцом Олекси Бахматюка (1829-1882).